«Жила і працювала в ньому по-справжньому незвичайна людина. С. Вайсенберг належав до тієї плеяди лікарів (С. Суданський, А. Чехов, В. Вересаєв, М. Булгаков і т. д.), які прославилися ще й завдяки науковій, громадській та літературній діяльності. Самуїла Абрамовича вирізняла виняткова різнобічність інтересів: лікар-гінеколог, антрополог, писав роботи з єврейського фольклору та етнографії.
Під час епідемії холери наприкінці ХІХ ст. поблизу Єлисаветграда, Вайсенберг лікував безоплатно бідних людей, за що отримав вдячність і від міської думи.
«Після 1917 року будинок Вайсенберга націоналізували, залишивши йому одну кімнату. Потім відібрали і її, надавши комунальне житло. Ніякі заслуги перед вітчизняною наукою не врятували…».
Нині – департамент охорони здоров’я ОДА.
вул. Віктора Чміленка, 74/42